вельбот

вельбо́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вельбот — -а, ч., мор. Легка швидкохідна веслова шлюпка з гострим носом і кормою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вельбот — ВЕЛЬБО́Т, а, ч. Легка швидкохідна 4–8-веслова шлюпка з гострим носом і кормою. Знайшов [Темар] на скелях вельбот. Оглянув і вирішив, що одремонтувати можна (М. Трублаїні); Другий загін на вельботі мав досягти острова Беннета (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вельбот — вельбо́т (від англ. whale-boat – китобійний бот) веслова морська шлюпка із загостреними носом і кормою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. вельбот — ВЕЛЬБО́Т, а, ч., мор. Легка швидкохідна веслова шлюпка з гострим носом і кормою. Знайшов [Темар] на скелях вельбот. Оглянув і вирішив, що одремонтувати можна (Трубл., І, 1955, 182); Другий [загін].. на вельботі мав досягти острова Беннета (Видатні вітч. географи.., 1954, 123). Словник української мови в 11 томах