1. Орфографічний словник української мови

верхом

ве́рхом

прислівник

верхи

незмінювана словникова одиниця

верхо́м

прислівник

верхньою частиною, горою

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхом — I в`ерхомприсл. Верхньою частиною, горою. II верх`омприсл., рідко. Те саме, що верхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верхом — 1. верхи, комонно, охляп 2. горою, згорою, повінця Словник чужослів Павло Штепа
  3. верхом — ВЕРХО́М, присл., рідко. Те саме, що ве́рхи. Карпові діти одв'язали коняку і почали їздити верхом (І. Нечуй-Левицький). ВЕ́РХОМ, присл. По верхній частині, у верхній частині чого-небудь. Вітер одразу відпустив мене. Словник української мови у 20 томах
  4. верхом — ВЕ́РХИ (сидячи на коні, мулі, верблюді тощо, звісивши ноги по його боках), ВЕРХО́М рідше; ВЕРХА́МИ (про кількох або багатьох вершників). Серед степу їхали люди. Всі були верхи (Б. Грінченко); (Пархім:) То я сяду верхом та й збігаю (М. Словник синонімів української мови
  5. верхом — ВЕ́РХОМ, присл. По верхній частині, у верхній частині чого-небудь. ВЕРХО́М, присл., рідко. Те саме, що ве́рхи. Карпові діти одв’язали коняку і почали їздити верхом (Н.-Лев., II, 1956, 373). Словник української мови в 11 томах
  6. верхом — Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396. Словник української мови Грінченка