1. Орфографічний словник української мови

веснянка

весня́нка 1

іменник жіночого роду

хорова пісня

весня́нка 2

іменник жіночого роду, істота

пташка

нар.-поет.

весня́нка 3

іменник жіночого роду

пігментна пляма

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веснянка — I -и, ж. 1》 Хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін. 2》 Народна назва пташок, що прилітають рано навесні. II див. веснянки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. веснянка — ВЕСНЯ́НКА¹, и, ж. 1. Хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін. Заспіває .. З дівчатами на вигоні – Гриця та веснянку (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. веснянка — ВЕСНЯ́НКА (хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін.), ВЕСНІ́ВКА, ГАЇ́ВКА зах. Десь на краю села дівчата співали веснянки (С. Словник синонімів української мови
  4. веснянка — Весня́нка, -нки, -нці; -ня́нки, -ня́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. веснянка — ВЕСНЯ́НКА¹, и, ж. 1. Хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін. Заспіває.. З дівчатами на вигоні — Гриця та веснянку (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. веснянка — Веснянка, -ки ж. 1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266. Словник української мови Грінченка