вестибюль

вестибю́ль

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вестибюль — [веистиеб'ул'] -л'а, ор. -леим, м. (ў) -л'і, р. мн. -л'іў Орфоепічний словник української мови
  2. вестибюль — -я, ч. Значних розмірів переднє прохідне приміщення у громадській будові або в деяких житлових будинках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вестибюль — ВЕСТИБЮ́ЛЬ, я, ч. Велике переднє прохідне приміщення в громадських, рідше житлових, спорудах, станціях метро і т. ін. Я увійшов у вестибюль палацу, – високі стрільчасті вікна підіймалися з обох боків, оленячі, лосячі роги... Словник української мови у 20 томах
  4. вестибюль — вестибю́ль (франц. vestibule, від лат. vestibulum – вхід) переднє приміщення у громадських, рідше житлових будинках. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вестибюль — Вестибю́ль, -ля, -леві; -бю́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вестибюль — ВЕСТИБЮ́ЛЬ, я, ч. Значних розмірів переднє прохідне приміщення у громадській будові або у деяких житлових будинках. У вестибюлі вокзалу було порожньо (Дмит., Розлука, 1957, 120); Широкі, довгі коридори і вестибюлі були застелені килимами та килимовими доріжками (Руд., Вітер.., 1958, 107). Словник української мови в 11 томах
  7. вестибюль — (фр. < лат. — передня) Просторе вхідне приміщення громадської споруди, житлового палацу або багатого особняка, яке знаходиться перед залом або анфіладою парадних кімнат. Часто зв'язувалось з головними сходами для підйому на інші поверхи і мало гардероб. Архітектура і монументальне мистецтво