вибовкувати
вибо́вкувати
дієслово недоконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибовкувати — -ую, -уєш, недок., вибовкати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; прохоплюватися словом. || Висловлювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибовкувати — ВИБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; проговорюватися. – Це бидло [хлопи] тиняється по шинках і сп'яну дещо вибовкує (М. Словник української мови у 20 томах
- вибовкувати — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- вибовкувати — ВИБО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; проговорюватися. — Бути чесним і правдивим — не значить вибовкувати все, що знаєш, і всім, кого знаєш (Кол., Терен.., 1959, 68); // Висловлювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах