вибуравлювання

вибура́влювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибуравлювання — -я, с. Дія за знач. вибуравлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибуравлювання — ВИБУРА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибура́влювати. Недоліки роботи двигуна пов'язані з можливістю вибуравлювання поворотного механізму циліндра (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вибуравлювання — ВИБУРА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибура́влювати. Словник української мови в 11 томах