виваляти
ви́валяти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виваляти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Валяючи, убрати в що-небудь, забруднити чимсь. 2》 Повалити все або більшість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виваляти — ВИ́ВАЛЯТИ, яю, яєш, док., кого, що, розм. 1. Валяючи, убрати в що-небудь, забруднити чимсь. Упустив хліб, виваляв у пісок, – як же його тепер їсти? (Сл. Гр.); Котяра виваляв здобич у пилюці (А. Кокотюха). 2. Звалити що-небудь. Сунулись тії тури в пущу, – так і виваляли дерево (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- виваляти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- виваляти — ВИ́ВАЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Валяючи, убрати в що-небудь, забруднити чимсь. Упустив хліб, виваляв у пісок, — як же його тепер їсти? (Сл. Гр.). 2. Повалити все або більшість. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- виваляти — Ви́валяти, -ляю, -єш гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?... Словник української мови Грінченка