1. Орфографічний словник української мови

вигорілий

ви́горілий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигорілий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигорілий — ВИ́ГОРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́горіти. Батьківське почування .. було для нього [Калиновича] тим, чим є джерело свіжої води для паломника у вигорілій пустині (І. Франко); Десь за ровами широка дорога, викладена білими плитами, .. Словник української мови у 20 томах
  3. вигорілий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  4. вигорілий — ВИ́ЛИНЯЛИЙ (який вицвів, утратив первісний, природний колір), ВИ́ЦВІЛИЙ, ПОЛИНЯ́ЛИЙ, ЛИНЯ́ЛИЙ, ВИ́ГОРІЛИЙ, ЦВІ́ЛИЙ. Одягнена вона була в вилиняле старе пальто (Ю. Збанацький); Біля вхідних дверей стояв високий парубок у довгому вицвілому піджаку (С. Словник синонімів української мови
  5. вигорілий — ВИ́ГОРІЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́горіти. Батьківське почування.. було для нього [Калиновича] тим, чим є джерело свіжої води для паломника у вигорілій пустині (Фр., VI, 1951, 165); Черниш і Брянський лежали в садку на вигорілій траві (Гончар, І, 1954, 75). Словник української мови в 11 томах
  6. вигорілий — Ви́горілий, -а, -е Выгорѣвшій. Словник української мови Грінченка