1. Орфографічний словник української мови

видудлювати

виду́длювати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видудлювати — -юю, -юєш, недок., видудлити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Багато чи пожадливо випивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видудлювати — ВИДУ́ДЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ДУДЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм. Випивати багато, весь вміст чого-небудь. – Видудлить оцей циган усе барило (І. Нечуй-Левицький); З одною грудочкою цукру міг видудлити [дід Хома] чайник окропу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. видудлювати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. видудлювати — ВИДУ́ДЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ДУДЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Багато або пожадливо випивати. — Видудлить оцей циган усе барило (Н.-Лев., III, 1956, 186); З одною грудочкою цукру [дід Хома] міг видудлити чайник окропу (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах