виконувач

вико́нувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконувач — -а, ч. Те саме, що виконавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виконувач — ВИКО́НУВАЧ, а, ч. Те саме, що викона́вець 1, 3. З-поміж колгоспників мало хто відважувався стати фермером – організатором і виконувачем усього циклу сільськогосподарських робіт (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. виконувач — ВИКО́НУВАЧ, а, ч. Те саме, що викона́вець. Словник української мови в 11 томах