вилетіти
ви́летіти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилетіти — [вилеит'ітие] -еичу, -еитиеш; нак. -еитие, -еит'іт' Орфоепічний словник української мови
- вилетіти — див. вилітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилетіти — ВИ́ЛЕТІТИ див. виліта́ти. Словник української мови у 20 томах
- вилетіти — ви́летіти: ◊ ви́летіти з голови́ → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вилетіти — (-чу, -тиш) док.; комп. Те саме, що вивалитися 1. Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
- вилетіти — ви́летіло з ро́та у кого, кому, несхв. Хто-небудь сказав щось, не подумавши. — А матушка їхні передавали здалеку поклін вам, матушко. Не знаю, як це вилетіло мені з рота. Може, я подумав, що слід би таки передати поклін (І. Микитенко). Фразеологічний словник української мови
- вилетіти — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- вилетіти — Ви́летіти, -лечу, -летиш, -летять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вилетіти — ВИ́ЛЕТІТИ див. виліта́ти. Словник української мови в 11 томах
- вилетіти — Ви́летіти см. вилітати. Словник української мови Грінченка