вимовка

Значення в інших словниках

1. вимовка — Відмовка, хитра причина, відмагання. Словник синонімів Караванського
2. вимовка — -и, ж., діал. Відмовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимовка — ВИ́МОВКА, и, ж., діал. Відмовка, виправдання (у 2 знач.). Коли б Я [Ісус Христос] не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
4. вимовка — вимо́вка → вимівка Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вимовка — ВИ́МОВКА, и, ж., діал. Відмовка. Пінуччо, юнак не дуже-то хитрий, помітивши, що так уклепався, не придумав жодної вимовки, щоб викрутитись (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 549). Словник української мови в 11 томах
6. вимовка — Ви́мовка, -ки ж. ум. отъ вимова. Словник української мови Грінченка