виморювання

вимо́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виморювання — ВИМО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимо́рювати. Українська нація зазнала нещадного виморювання, тисячних арештів та розстрілів (із журн.); Ніякі війни та нищення народів не зрівняються з масштабністю виморювання українського населення, що жило в країні з найродючішими ґрунтами (з газ.). Словник української мови у 20 томах