1. Орфографічний словник української мови

вистиглий

ви́стиглий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистиглий — Стиглий, <�до>спілий, зрілий, ДОСТИГЛИЙ, дозрілий; (обід) вихололий. Словник синонімів Караванського
  2. вистиглий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вистигнути II, вистигти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистиглий — ВИ́СТИГЛИЙ¹, а, е. Який утратив тепло, охолодився. І що залишилось? Доцмулити вистиглий чай, поставити вірш – як свічу незабутому предку (І. Римарук); Вистиглий компот – найкращий напій від спраги (з газ.). ВИ́СТИГЛИЙ², а... Словник української мови у 20 томах
  4. вистиглий — СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Словник синонімів української мови
  5. вистиглий — ВИ́СТИГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́стигнути², ви́стигти². Не малюй мені сонця, як вистиглий овоч, Покажи мені сонце, що в бурі суворе (Мал., Полудень.., 1960, 58); Чемериця поглянув на червоне, як вистигла калина, обличчя Зіни (Коцюба, Нові береги, 1959, 336). Словник української мови в 11 томах