вмити

вми́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмити — ВМИ́ТИ див. умива́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. вмити — як (мов, на́че і т. ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) кого, що. Хто-небудь швидко, раптово зник або щось безслідно пропало. Нарешті купив (Левко) чорну тернову хустку, згорнув її, всунув у кишеню, і не встигли брати отямитись від цього дива... Фразеологічний словник української мови
  3. вмити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови