вова

во́ва

іменник жіночого роду, істота

вовк

дит.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вова — див. відлюдкуватий; вовк Словник синонімів Вусика
  2. вова — ВО́ВА, и, ж., дит. Вовк. І вдень не любила Маріка того тапчана. Не любила й боялась: під ним ховалася вова (Вас., II, 1959, 210). Словник української мови в 11 томах
  3. вова — Вова, -ви ж. Дѣтск. Волкъ: все страшное; бука, нелюдимъ. О. 1861. VIII. 8. куряча вова. Странно одѣтый. Словник української мови Грінченка