1. Орфографічний словник української мови

воротій

вороті́й

іменник чоловічого роду, істота

ірон.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воротій — -я, ірон., рідко. Те саме, що верховод I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воротій — ВОРОТІ́Й, я́, ірон., рідко. Те саме, що верхово́д¹. На он ту неділю, або й серед тижня – сход. З району покличемо, щоб наші воротії не зірвали (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. воротій — ВОРОТІ́Й, я, ірон., рідко. Те саме, що верхово́д¹. На он ту неділю, або й серед тижня — сход. З району покличемо, щоб наші воротії не зірвали (Головко, II, 1957, 85). Словник української мови в 11 томах