впритул

Значення в інших словниках

1. впритул — Щільно, тісно, один біля одного, чоло-в-чоло, ніс-у-ніс; (зайнятися) П. серйозно, як слід, по-справжньому. Словник синонімів Караванського
2. впритул — [ўприетул] = упритул присл. Орфоепічний словник української мови
3. впритул — (упритул), присл. Дуже близько, мало не торкаючись або й торкаючись кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. впритул — ВПРИТУ́Л (УПРИТУ́Л), присл. Дуже близько, мало не торкаючись або й торкаючись кого-, чого-небудь. Автомобілі йдуть крилом до крила, упритул (О. Гончар); Циган підійшов до Калинки майже впритул (А. Дімаров); Пiч, упритул до дверей, що вели до кiмнатчини, дещо заслонила собою дiвчину (Р. Федорів). Словник української мови у 20 томах
5. впритул — див. близько; тісно Словник синонімів Вусика
6. впритул — ВПРИТУ́Л (УПРИТУ́Л) (дуже близько), ВПРИ́ТИСК (УПРИ́ТИСК). Шовкун підійшов впритул.. і взяв Хому за барки (Я. Гримайло); Ми вже йшли впритиск до берега (І. Муратов). ЩІ́ЛЬНО (дуже наблизившись у якійсь діяльності до чогось), УПРИТУ́Л (ВПРИТУ́Л). Словник синонімів української мови
7. впритул — ВПРИТУ́Л (УПРИТУ́Л), присл. Дуже близько, мало не торкаючись або й торкаючись кого-, чого-небудь. Бронепоїзд підлітав впритул до німецьких позицій і з гармат і кулеметів бив ворогів на смерть (Скл., Орл. крила, 1948, 11); Буряки та селеру висаджують густо, майже впритул (Овоч., 1956, 427). Словник української мови в 11 томах