впрягати
впряга́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впрягати — (упрягати), -аю, -аєш, недок., впрягти (упрягти), впряжу, впряжеш; мин. ч. впріг, впрягла, впрягло; док., перех., у що. Те саме, що запрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впрягати — ВПРЯГА́ТИ (УПРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПРЯГТИ́ (УПРЯГТИ́), впряжу́, впряже́ш; мин. ч. впріг, впрягла́, ло́; док., кого, що у що. Те саме, що запряга́ти. Коні впрягає [Квітень] у сани і їде (М. Коцюбинський); Воли були такі, що не дістати рога. Словник української мови у 20 томах
- впрягати — Впряга́ти, -га́ю, -га́єш; впрягти́, впряжу́, -же́ш, -жу́ть; впріг, впрягла́; впрі́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- впрягати — ВПРЯГА́ТИ (УПРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПРЯГТИ́ (УПРЯГТИ́), впряжу́, впряже́ш; мин. ч. впріг, впрягла́, ло́; док., перех., у що. Те саме, що запряга́ти. Коні впрягає [Квітень] у сани і їде (Коцюб., І, 1955, 430); Воли були такі, що не дістати рога. Словник української мови в 11 томах