впустити

впусти́ти 1

дієслово доконаного виду

дозволити увійти

впусти́ти 2

дієслово доконаного виду

не втримати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впустити — I див. впускати I. II див. упустити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. впустити — [ўпуститие] = упустити -ушчу, -устиеш; нак. -сти, -с'т'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. впустити — ВПУСТИ́ТИ¹ див. впуска́ти¹. ВПУСТИ́ТИ² див. упусти́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  4. впустити — в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?.. Фразеологічний словник української мови
  5. впустити — ВПУСТИ́ТИ¹ див. впуска́ти¹. ВПУСТИ́ТИ² див. упусти́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  6. впустити — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови