врізувати

Значення в інших словниках

1. врізувати — ВІДРІЗУВАТИ, РІЗАТИ; (плату) ЗРІЗУВАТИ; (штати) Б. СКОРОЧУВАТИ; дк. УРІЗАТИ, (кулаком) ВДАРИТИ; (гопака) УШКВАРИТИ; п.ф. Словник синонімів Караванського
2. врізувати — I (урізувати), -ую, -уєш і врізати, -аю, -аєш, недок., врізати (урізати), вріжу, вріжеш, док. 1》 перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. 2》 неперех. Устромлятися в що-небудь (про щось гостре). 3》 док., неперех., перен., вульг. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врізувати — ВРІ́ЗУВАТИ¹ (УРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, ВРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ), врі́жу, врі́жеш, док. 1. що. Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. Малюнок наносили на тонкі листи шпону, і в нього врізували вставки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. врізувати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. врізувати — ВРІ́ЗУВАТИ¹ (УРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш і ВРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ), врі́жу, врі́жеш, док. 1. перех. Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. 2. неперех. Устромлятися в що-небудь (про щось гостре). У землю врізає.. плуг (Тич., І, 1957, 53). ВРІ́ЗУВАТИ² див. урі́зувати¹. Словник української мови в 11 томах