всемогутній

всемогу́тній

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всемогутній — Всевладний, ВСЕСИЛЬНИЙ, НЕЗДОЛАННИЙ, п. сторукий. Словник синонімів Караванського
  2. всемогутній — [ўсеимоугут(')н'ій] = усемогутній м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. всемогутній — (усемогутній), -я, -є. Який має виняткову силу, могутність, владу; всесильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всемогутній — ВСЕМОГУ́ТНІЙ (УСЕМОГУ́ТНІЙ), я, є. 1. Те саме, що всеси́льний. Народ хотів бачити своїх оборонців від спустошливих навал турків і татар саме такими – хоробрими, нездоланними, всемогутніми (з легенди); Двох парубків боявся у селі всемогутній Денис... Словник української мови у 20 томах
  5. Всемогутній — див. Бог Словник синонімів Вусика
  6. всемогутній — ВСЕСИ́ЛЬНИЙ (УСЕСИ́ЛЬНИЙ) (який має необмежену владу, силу, вплив), ВСЕМОГУ́ТНІЙ (УСЕМОГУ́ТНІЙ), ВСЕМОГУ́ЧИЙ (УСЕМОГУ́ЧИЙ) заст., ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ). До них, до заглиблених у безвість галактик, сягає твій розум. Але чи справді сягає?... Словник синонімів української мови
  7. всемогутній — ВСЕМОГУ́ТНІЙ (УСЕМОГУ́ТНІЙ), я, є. Який має виняткову силу, могутність, владу; усесильний. Ти підвелась, Вітчизно всемогутня, Під сяєвом рубінових зірок (Дор., Серед степу.., 1952, 31). Словник української мови в 11 томах