1. Орфографічний словник української мови

втіки

вті́ки

множинний іменник

втеча

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втіки — ВТІ́КИ див. уті́ки. Словник української мови у 20 томах
  2. втіки — УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови