1. Орфографічний словник української мови

вчасний

вча́сний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчасний — Вча́сний: — передчасний, ранній [XIII] — ранній, передчасний [2] — своєчасний, ранній: вчасно, своєчасно, зарані [IV] — своєчасний, ранній; [II] Словник з творів Івана Франка
  2. вчасний — -а, -е. 1》 Який відбувається, робиться у відповідний час, саме тоді, коли треба. 2》 діал. Ранній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вчасний — ВЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, робиться у відповідний час, саме тоді, коли треба. Міг би ж бути наказ вчасний, рятiвний, але його так i не дiждались, був iнший, рiзкий, – може, навiть безглуздий своєю згубною категоричнiстю (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вчасний — ВЧА́СНИЙ (здійснений тоді, коли потрібно), СВОЄЧА́СНИЙ. Вчасна допомога; Своєчасне рішення. Словник синонімів української мови
  5. вчасний — Вча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вчасний — ВЧА́СНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, робиться у відповідний час, саме тоді, коли треба. Колгоспна нива любить вчасні жнива (Укр.. присл.., 1955, 373); Безперебійна робота цукрових заводів залежить.. від вчасної доставки буряків (Рад. Укр., 9.Х 1956, 1). Словник української мови в 11 томах