1. Орфографічний словник української мови

відбріхування

відбрі́хування

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбріхування — -я, с., розм. Дія за знач. відбріхуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відбріхування — ВІДБРІ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. відбрі́хуватися. Давид Онопрійович почував, що його відбріхування на нараді нічому не допомогло, і ходив по хаті в пригніченому настрої (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  3. відбріхування — ВІДБРІ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. відбрі́хуватися. Давид Онопрійович почував, що його відбріхування на нараді нічому не допомогло, і ходив по хаті в пригніченому настрої (Добр., Тече річка.., 1961, 206). Словник української мови в 11 томах