1. Орфографічний словник української мови

відбуркнути

відбу́ркнути

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбуркнути — -ну, -неш, док., розм. Відповісти зі злістю або невиразно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відбуркнути — ВІДБУ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Відповісти зі злістю або невиразно. – Ага, не допоминався! – сердито відбуркнув Бовдур (І. Франко); – Умгу, – непевно відбуркнув Борис, лякаючись, що Валерій почне розпитувати про його неіснуючу дружину (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. відбуркнути — ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док. Словник синонімів української мови
  4. відбуркнути — ВІДБУ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Відповісти зі злістю або невиразно. — Ага, не допоминався! — сердито відбуркнув Бовдур (Фр., І, 1955, 285). Словник української мови в 11 томах