1. Орфографічний словник української мови

відгадько

відга́дько

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгадько — -а, ч., розм. Те саме, що відгадувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відгадько — ВІДГА́ДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що відга́дувач. Кмітливий відгадько. Словник української мови у 20 томах
  3. відгадько — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  4. відгадько — ВІДГА́ДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що відга́дувач. Словник української мови в 11 томах