відділювати

відді́лювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відділювати — див. відділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відділювати — ВІДДІ́ЛЮВАТИ див. відділя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. відділювати — ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти. Словник синонімів української мови
  4. відділювати — ВІДДІ́ЛЮВАТИ див. відділя́ти. Словник української мови в 11 томах