відзвичаєння

відзвича́єння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзвичаєння — ВІДЗВИЧА́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відзвича́їти і відзвича́їтися. За хвилю засіріло вже навколо нього і він, розправляючи задеревенілі [задерев'янілі] ноги і з відзвичаєння сильно шкутильгаючи на поранену ногу... Словник української мови у 20 томах