відкриття

відкриття́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкриття — (вчених) винахід, (копалин) знахідка; (раптове) новина, (незнана істина) одкровення; (сезону) початок; (академії) заснування. Словник синонімів Караванського
  2. відкриття — [в'ідкриет':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  3. відкриття — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відкрити. 2》 Те, що стало відомим унаслідок досліджень і т. ін. || перен., ірон. Те, що хто-небудь виявив для себе несподівано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відкриття — Винахід, вияв, знахід Словник чужослів Павло Штепа
  5. відкриття — ВІДКРИТТЯ́, я́, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відкри́ти. Перед відкриттям завіси чути дует з “Запорожця за Дунаєм” (І. Микитенко); Не забуду дня, коли ми були з Віктором на відкритті меморіального комплексу в селі Гринівці (В. Словник української мови у 20 томах
  6. відкриття — відкрива́ти / відкри́ти Аме́рику, ірон. Говорити чи оголошувати про те, що всім давно відоме. — Орисю, організація служниць існує вже добрих тридцять років, а ти нам тут відкриваєш Америку (Ірина Вільде); “Тобі, можливо, нудно читати ці рядки. Фразеологічний словник української мови
  7. відкриття — Відкриття́, -ття́, -ттю́, на -тті́; -криття́, -критті́в, -криття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відкриття — ВІДКРИТТЯ́, я́, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відкри́ти. Перед відкриттям завіси чути дует з "Запорожця за Дунаєм" (Мик., І, 1957, 481). 2. Те, що стало відомим унаслідок досліджень і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  9. відкриття — рос. открытие встановлення раніше не відомих закономірностей, властивостей і явищ матеріального і духовного світу, що вносять докорінні зміни в рівень їх пізнання. Eкономічна енциклопедія
  10. відкриття — Відкриття, -тя с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12. Словник української мови Грінченка