1. Орфографічний словник української мови

відрухово

відрухо́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрухово — Присл. до відруховий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відрухово — ВІДРУХО́ВО, зах. Присл. до відрухо́вий. Відрухово я смикнув вудкою і відразу відчув, що вона за щось загачилася і почала швидко поринати у воду (У. Самчук); Дарка відрухово подивилася на Циганюка (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. відрухово — відрухо́во мимоволі, мимохіть, спонтанно (ср, ст): Його ясно-блакитні очі померкли, знов набираючи сірої барви, а рука потяглась до ясної чуприни, чухаючи відрухово волосся за вухом (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. відрухово — ВІДРУХО́ВО, рідко. Присл. до відрухо́вий. Дарка відрухово подивилася на Циганюка (Вільде, Б’є восьма, 1945, 97). Словник української мови в 11 томах