відчепитися

відчепи́тися

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчепитися — [в'іджчеипитиес'а] -пл'ус'а, -епиес':а, -епиец':а, -епл'ац':а; нак. -пис'а, -п'іц':а Орфоепічний словник української мови
  2. відчепитися — див. відчіплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчепитися — ВІДЧЕПИ́ТИСЯ див. відчі́плюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. відчепитися — ВІДЧЕПИ́ТИСЯ перев. наказ. спосіб (перестати надокучати кому-небудь, залишити когось в спокої), ВІДВ'ЯЗА́ТИСЯ, ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ВІДКАРА́СКАТИСЯ. — Іди... Відчепись, — відмахується він від Тамари (О. Словник синонімів української мови
  5. відчепитися — ВІДЧЕПИ́ТИСЯ див. відчі́плюватися. Словник української мови в 11 томах
  6. відчепитися — Відчеплятися, -ляюся, -єшся сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Словник української мови Грінченка