відщібати
відщіба́ти
дієслово недоконаного виду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відщібати — -аю, -аєш, недок., відщебнути, -ну, -неш, док., перех., діал. Відстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відщібати — ВІДЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Те саме, що відстіба́ти. Сусід мій, грубий, короткошиїй купець, одщібав комірчик (М. Коцюбинський); Набедрений пояс можна відщібати і регулювати його положення по вертикалі (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах
- відщібати — ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Словник синонімів української мови
- відщібати — ВІДЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Відстібати. Сусід мій, грубий, короткошиїй купець, одщібав комірник (Коцюб., II, 1955, 270). Словник української мови в 11 томах