віжка

ві́жка

іменник жіночого роду

частіше вживається у множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віжка — ВІ́ЖКА див. ві́жки. Словник української мови у 20 томах
  2. віжка — випуска́ти / ви́пустити ві́жки з свої́х рук. Поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький); З’явилась розгубленість. Фразеологічний словник української мови
  3. віжка — ВІ́ЖКА див. ві́жки. Словник української мови в 11 томах