1. Орфографічний словник української мови

вільшник

вільшни́к

іменник чоловічого роду

зарості вільхи

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільшник — -а, ч., збірн., рідко. Те саме, що вільшняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вільшник — ВІЛЬШНИ́К, у́, ч., збірн., рідко. Те саме, що вільшня́к. Торфове багнище оточувало вільшник (Іван Ле); Зараз тільки в двох лісгоспах області є понад 10 гектарів штучно створених вільшників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вільшник — ВІЛЬШНИ́К, а́, ч., збірн., рідко. Те саме, що вільшня́к. Торфове багнище оточувало вільшник (Ле, Вибр., 1939, 88). Словник української мови в 11 томах