1. Орфографічний словник української мови

віршар

вірша́р

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршар — -а, ч., рідко. Те саме, що поет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віршар — ВІРША́Р, а, ч. Те саме, що віршува́льник 1. Запізнені екземпляри старомодних віршарів бачимо ще в XIX ст. не тільки серед селян і сільських дяків.., але й серед священиків (І. Франко); Зал був похоронним. Словник української мови у 20 томах
  3. віршар — ПОЕ́Т (автор віршованих творів), СПІВЕ́ЦЬ уроч., РИМА́Ч зневажл., ПОЕ́ТИК зневажл., ПІЇ́Т (ПІЇ́ТА) заст., книжн., ірон., ВЕРСИФІКА́ТОР заст., ірон., БОЯ́Н заст., уроч., ВІРШУВА́ЛЬНИК заст., ВІРШОПИ́СЕЦЬ заст., ВІ́РШНИК заст., ВІРШІВНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  4. віршар — ВІРША́Р, а, ч., рідко. Те саме, що поет. Запізнені екземпляри старомодних віршарів бачимо ще в XIX в. не тільки серед селян і сільських дяків.., але й серед священиків (Фр., XVI, 1955, 330). Словник української мови в 11 томах