вітростійкий

вітростійки́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітростійкий — ВІТРОСТІЙКИ́Й, а́, е́. Здатний протистояти силі вітру; витривалий. В основу методики визначення вразливості ґрунтів покладено показник схильності до руйнування вітростійких агрегатів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах