1. Орфографічний словник української мови

гайовик

гайови́к

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайовик — -а, ч., діал. Лісовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гайовик — ГАЙОВИ́К, а́, ч., діал. Лісовик (у 2 знач.). За повір'ям, уночі або вдень пам'яті святого Агафона з лісу виходить гайовик, забігає на гумно, у клуні, стодоли і розкидає складений у снопи хліб (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. гайовик — див. чорт Словник синонімів Вусика
  4. гайовик — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  5. гайовик — ГАЙОВИ́К, а, ч., діал. Лісовик. Словник української мови в 11 томах
  6. гайовик — Гайовик, -ка м. Лѣшій. Уман. II. 84. Словник української мови Грінченка