1. Орфографічний словник української мови

гакнути

га́кнути

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гакнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Однокр. до гакати. 2》 Ударити, стукнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гакнути — ГА́КНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до га́кати. – Га! – гакнув Прокіп і спинивсь (І. Нечуй-Левицький); – Га? – товсто гакнув Яків і знову зирнув на світло (Панас Мирний); – Га?! – ніби перелякано гакнули за надгробком. Словник української мови у 20 томах
  3. гакнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) у що, по чому, об що, чим (зробити удар по якомусь предмету, по чому-небудь), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм., БЕБЕ́ХНУТИ підсил. розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., ГА́КНУТИ розм.; ГА́ХНУТИ підсил. розм., ЖА́ХНУТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. гакнути — ГА́КНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до га́кати. — Га! — гакнув Прокіп і спинивсь (Н.-Лев., III, 1956, 124); — Га? — товсто гакнув Яків і знову зирнув на світло (Мирний, І, 1954, 293). 2. Ударити, стукнути. Словник української мови в 11 томах
  5. гакнути — Гакнути, -кну, -неш гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149). Словник української мови Грінченка