гемблювання
гемблюва́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гемблювання — -я, с., розм. Дія за знач. гемблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гемблювання — ГЕМБЛЮВА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. гемблюва́ти¹. Здійснюється калібрування та гемблювання, а також радіальний розкрій деревини (з наук.-техн. літ.). ГЕМБЛЮВА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. гемблюва́ти². Словник української мови у 20 томах
- гемблювання — Гемблюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гемблювання — ГЕМБЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гемблюва́ти. Словник української мови в 11 томах
- гемблювання — Гемблюва́ння, -ня с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном. Словник української мови Грінченка