гендер

ге́ндер

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гендер — (від англ. gender — рід, стать) характеристика, за допомогою якої розкривається сутність понять "чоловік" і "жінка", їх основні соціально-біологічні особливості, уявлення про гендерні ролі тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. гендер — I г`ендер-а, ч. 1》 Відмінність між чоловіками і жінками за анатомічними ознаками. 2》 Соціальний розподіл, який часто базується на статевих відмінностях, але не обов'язково збігається з ними. II генд`ер-а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент, подібний до металофона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гендер — Індонезійський ударний інструмент, подібний до металофону. Складається з 12-14 металевих пластинок, закріплених на дерев’яній підставці, та підвішених трубок-резонаторів з бамбуку. Звук видобувається за допомогою молоточків. Застосовується в гамелані. Словник-довідник музичних термінів
  4. гендер — ГЕ́НДЕР, у, ч. Сукупність ознак, властивостей, рис, притаманних організмам жінки і чоловіка, їх психології, суспільній поведінці. Авторка дослідила мовну репрезентацію гендеру в англомовному публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. гендер — ГЕНДЕР — поняття, яке використовується для визначення соціокультурної форми існування статей: чоловік та жінка виступають не як природні визначення, а як соціокультурні феномени. Філософський енциклопедичний словник