гетьманський

Значення в інших словниках

1. гетьманський — [геит'ман'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
2. гетьманський — -а, -е, іст. 1》 Прикм. до гетьман. Гетьманська булава. 2》 Прикм. до гетьманат. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гетьманський — ГЕТЬМА́НСЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до ге́тьман. Затрубили в жерстяний ріг в гетьманськім дворі (Л. Боровиковський); У гетьманському наметі стояла урочиста тиша (Я. Словник української мови у 20 томах
4. гетьманський — гетьма́нський гетьманьський ◊ Гетьма́нські вали́ частина Львова – сквер на місці сучасного проспекту Свободи, який створено близько 1820 року: Від заходу природним укріпленням міста була Полтва, в давніх часах досить велика річка... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. гетьманський — Гетьма́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гетьманський — ГЕТЬМА́НСЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до ге́тьман. Затрубили в жерстяний ріг в гетьманськім дворі (Бор., Тв., 1957, 84); У гетьманському наметі стояла урочиста тиша (Кач., Вибр., 1953, 150). 2. Прикм. до гетьмана́т. Словник української мови в 11 томах
7. гетьманський — Гетьманський, -а, -е Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152. Словник української мови Грінченка