1. Орфографічний словник української мови

геть-геть

геть-ге́ть

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геть-геть — пр., добряче, порядно; У ФР далеченько, широченько, височенько Словник синонімів Караванського
  2. геть-геть — ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ, присл., розм. Дуже далеко; далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить (Т. Шевченко); Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки, а полем геть-геть пішла луна (С. Словник української мови у 20 томах
  3. геть-геть — див. далеко Словник синонімів Вусика
  4. геть-геть — ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?. Словник синонімів української мови
  5. геть-геть — Геть-ге́ть, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. геть-геть — ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ, присл.,розм. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить (Шевч., II, 1953, 298); Вже сонце геть-геть піднялося і почало немилосердно пекти (Фр., V, 1951, 401). Словник української мови в 11 томах