1. Орфографічний словник української мови

глечичок

гле́чичок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глечичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до глечик 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глечичок — ГЛЕ́ЧИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до гле́чик 1. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься! (прислів'я); Схопивши манесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  3. глечичок — див. глечик Словник синонімів Вусика
  4. глечичок — ГЛЕ́ЧИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестд. до гле́чик 1. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься!(Укр.. присл.., 1955, 315); Схопивши манесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Л. Янов., І, 1959, 144). Словник української мови в 11 томах
  5. глечичок — Глечик, -ка м. ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) глечики жовті. раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) глечики полоскати. Словник української мови Грінченка