гольцем

Значення в інших словниках

1. гольцем — присл., розм. Без одягу; голяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гольцем — ГОЛЬЦЕ́М, присл., розм. Без одягу; голяка. На Гарці велетні живуть, Їх люди дикими зовуть; Ідуть гольцем, кремезні всі, Пишають в первісній красі (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). Словник української мови у 20 томах
3. гольцем — ГО́ЛИМ присл. (без одягу), ГОЛЯКА́ розм., ГОЛЬЦЕ́М розм. — Його голим на терниння поклади — і то спатиме. Воляча шкура (Григорій Тютюнник); Звісив (Хабляк) наперед руки з паперовим жмутком і так стояв, ніби голяка перед медичною комісією (В. Словник синонімів української мови
4. гольцем — ГОЛЬЦЕ́М, присл., розм. Без одягу; голяка. На Гарці велетні живуть, Їх люди дикими зовуть; Ідуть гольцем, кремезні всі, Пишають в первісній красі (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 236). Словник української мови в 11 томах
5. гольцем — Гольцем нар. = гільцем. Покинула мене гольцем голого. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка