1. Орфографічний словник української мови

горювання

горюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горювання — -я, с. Стан за знач. горювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горювання — ГОРЮВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. горюва́ти. Позбудуться нащадки горювання, Наздоженуть загальнолюдський рух! (П. Грабовський); Твоє горювання здатне й кригу розтопити (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. горювання — Горюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. горювання — ГОРЮВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. горюва́ти. Позбудуться нащадки горювання, Наздоженуть загальнолюдський рух! (Граб., І, 1959,123); Твоє горювання здатне й кригу розтопити (Рибак, Помилка.., 1956, 173). Словник української мови в 11 томах