громак

Значення в інших словниках

1. громак — Р. баский кінь; (для ковзання з гори) грімак, ковган, ковганка. Словник синонімів Караванського
2. громак — -а, ч., діал. 1》 Баский кінь. 2》 Дошка з сидінням, коробка, козуб і т. ін. з дном, покритим шаром льоду, або кусок льоду для з'їжджання з гори. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. громак — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
4. громак — ГРОМА́К, а́, ч., діал. 1. Баский кінь. Сівши на. таратайку, запряжену парою добрих громаків, торкнув [пан] рукою пишно вбраного кучера (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 453). 2. Дошка з сидінням, коробка, козуб і т. ін. Словник української мови в 11 томах
5. громак — Громак, -ка м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241. Словник української мови Грінченка