1. Орфографічний словник української мови

гузка

гу́зка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири гу́зки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гузка — -и, ж. 1》 Хвостова частина тулуба птаха; зад. 2》 Тупий кінець яйця, огірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гузка — КУ́ПРИК анат. (нижня кінцева частина хребта людини і тварини), КУ́ПЕР розм.; ГУ́ЗКА (хвостова частина птаха). (Химка:) Куприк? Що ж тут їсти? Сама кістка! (Панас Мирний); Юра з Ванею припустили ще дужче. Словник синонімів української мови
  3. гузка — Гу́зка, -зки, -зці = боро́давка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гузка — ГУ́ЗКА, и, ж. 1. Хвостова частина тулуба птаха; зад. 2. Тупий кінець яйця, огірка. На столі поналивано горілкою, понакришувано хліба, ..валялися недоїдені гузки з огірків (Мирний, II, 1954, 296). Словник української мови в 11 томах
  5. гузка — Гузка, -ки ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. Словник української мови Грінченка