гулко
гу́лко
прислівник
незмінювана словникова одиниця
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гулко — Присл. до гулкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гулко — ГУ́ЛКО. Присл. до гулки́й. Пані, глянувши на неї, зареготалася, дзвінко, гулко так залилася… (Мирний, III, 1954, 156); Кімнату відчиняли весною, вона була простора й порожня, в ній відкликався гулко гомін міста (Тудор, Вибр., 1949, 317). Словник української мови в 11 томах