1. Орфографічний словник української мови

гулька

гу́лька

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гулька — И, ж. Зачіска із закрученого джгутом волосся. Така файна дівчина: спідниця нижче колін, гулька на голові... Словник сучасного українського сленгу
  2. гулька — ГУ́ЛЬКА, и, ж. Зменш. до гу́ля¹. *Образно. Червоні, з ячмінцями, повіки [хлопця] швидко моргали, відкриваючи сірі гульки очей (Мик., II, 1957, 183). Словник української мови в 11 томах
  3. гулька — Гулька, -ки ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144. Словник української мови Грінченка